2016-4

Загальна інформація

Номер 4

Статті

  1. Титул.
  2. Зміст.
  3. Акімова Аліна. Вплив "культурної революції" на новітню китайську драматургію. – C. 5–8.
    Окреслено шляхи розвитку драматургії, проаналізовано різні погляди китайських, європейських і українських науковців. Наголошено, що експериментальність новітньої китайської драми пов’язана з оновленням форми та змісту. Визначено найсуттєвіші риси соціально-політичного впливу на тексти драм, зокрема у творчості Ван Пейгуна. Аналіз драми Ван Пейгуна «Ми» засвідчив авангардність п’єси, що визначилося на тематично-ідейному, сюжетному, образному рівнях. Перебіг подій, розгортання конфлікту у драмі відбувалися за участі низки сучасних авторові персонажів, які були представлені різними соціальними верствами. З’ясування обставин їхнього життя допомогло визначити вплив «культурної революції» на становлення та розвиток цілого покоління, їхні надії, сподівання, прагнення та втрати. Осмислення автором специфіки філософських категорій буття, плинності часу, дружби посилило драматичність твору. Змодельований Ван Пейгуном образно-слуховий рівень був навмисно ускладнений музичними відступами.
    Ключові слова: новітня китайська драматургія, китайська література, синтез візуального та вербального, авангардність п’єси, експериментальність, «культурна революція», нове покоління, образно-слуховий рівень.

    [Згорнути]
  4. Безносюк Олександр, Златніков Валентин. Психолінгвістичні особливості аудіювання як виду мовленнєвої діяльності. – C. 9–14.
    Окреслено психологічні особливості аудіювання як виду мовленнєвої діяльності. Проаналізовано психологічну природу аудіювання як процесу. Наголошено, що питання сприйняття іноземної мови на слух має важливе значення і з погляду методики викладання іноземної мови, і з погляду психології та лінгвістики, адже аспекти цієї проблеми вивчають різні науки. Процес сприйняття повідомлення – це не пасивне відображення дійсності, а активна діяльність людини, під час якої звуковий код сприймається і оброблюється аналізаторами, потім повідомлення декодується та у внутрішній мові за допомогою універсального предметного коду перетворюється в образ. Сприйняття у психології – це багаторівневий процес, один із найскладніших видів мовленнєвої діяльності. Відтак, саме він під час вивчення іноземної мови повинен посідати чільне місце у підготовці студентів, адже правильне сприйняття на слух дозволяє швидше опанувати іноземну лексику.
    Ключові слова: професійно орієнтоване аудіювання, уміння професійно орієнтованого аудіювання, комплекс вправ.

    [Згорнути]
  5. Біскуб Ірина. Лінгвістична й когнітивна категоризація: особливості розмежування. – C. 14–21.
    Проаналізовано основні підходи до розуміння понять «когнітивна категоризація», «мовна категоризація»,
    «лінгвістична категоризація». Сучасна когнітивна лінгвістика потребує методологічно виваженого підходу до вживання ключових понять, серед яких особливе місце належить поняттям категоризації та категорії. Розмежування когнітивної та лінгвістичної категоризації дає змогу специфікувати дослідницькі цілі та верифікувати результати лінгвістичних досліджень. У сучасній когнітивній парадигмі категоризація розглядається як спосіб конструювання знань про світ, виступаючи ключовим компонентом процесу пізнання. Вирішальною властивістю когнітивної категоризації є її зв’язок із когнітивним моделюванням та когнітивними моделями. Основною проблемою лінгвістичної категоризації був і залишається релевантний поділ системи мови на класи слів, в основу якого покладено чіткі таксономії розмежування елементів класу. Наведені у статті аргументи дають підстави розглядати лінгвістичну категоризацію у двох ракурсах: як універсальний спосіб когнітивного та лінгвального моделювання знань, а також як застосування наявного арсеналу лінгвістичних (граматичних, синтаксичних, семантичних, концептуальних) категорій у дослідницьких і прикладних контекстах.
    Ключові слова: категоризація, категорія, когнітивна категоризація, лінгвістична категоризація, моделювання, модель.

    [Згорнути]
  6. Бондар Тетяна. Загадки як джерело концептуальних ознак досліджуваного концепту(на матеріалі текстів загадок про дорогу). – C. 22–26.
    На прикладі загадок про дорогу показано, що загадки про певну реалію є цінним джерелом концептуальних ознак досліджуваного концепту, що зумовлено передусім прагматикою загадки. Мета загадування в традиційній культурі – отримання правильної відповіді від конкретної особи, якій адресована загадка. Тому текст загадки будується на відомих, поширених уявленнях про явища дійсності та апелює до базових знань учасника комунікації. Концепти представлені в загадках через набір певних ознак. Проаналізовано масив українських та російських загадок, які загадують концепт ДОРОГА, та виявлено основні й периферійні ознаки досліджуваного концепту. Показано, що образ дороги, представлений у текстах загадок, відображає передусім зовнішні характеристики дороги, доступні безпосередньому сприйняттю. До найважливіших концептуальних ознак, які репрезентують дорогу в загадках, належать: її велика протяжність у просторі (довжина); стале горизонтальне розташування у просторі; непорушність, пасивність та здатність кудись вести, скеровувати. Ці ознаки представлені у значній кількості текстів загадок. Інші властивості дороги (її кривизну й нерівність, призначення для людей, поважний вік (давність доріг), велику кількість у світі, здатність володіти знанням), якими вона наділяється в загадках, слід віднести до периферійних ознак, оскільки вони трапляються лише в окремих нечастотних пареміях.
    Ключові слова: загадка, концепт, концептуальна ознака, когнітивна лінгвістика, паремія.

    [Згорнути]
  7. Бондарчук Олена. Лінгвокультурний типаж <em>Aussteigen</em> у лінгвокультурології. – C. 26-32.
    Проаналізовано Аussteiger як лінгвокультурний (ЛК) типаж у межах лінгвокультурології. ЛК типаж – це типізована особистість, упізнаваність якої відбувається завдяки певним специфічним характеристикам вербальної й невербальної поведінки та ціннісної орієнтації. Окреслено мовну особистість Аussteiger в аспекті типізованої лінгвокультурної мовленнєвої поведінки. Основними критеріями для виокремлення лінгвокультурних типажів виступають соціальний клас, територіальна ознака, подія, етнокультурна унікальність, трансформаційність. Описано Aussteiger за ознаками лінгвокультурних типажів: асоціативність, рекурентність, хрестоматійність, широка впізнаваність, знаковість, яскравість, типовість, прецедентність. Розмежовано лінгвокультурний типаж від суміжних понять, які належать до комунікативної поведінки, а саме: роль, амплуа, персонаж, імідж, стереотип, мовний портрет. Лінгвокультурний типаж розглянуто як лінгвокультурний концепт, який складається із трьох компонентів: поняттєвого, образного, оцінного. Лінгвокультурний типаж – це концепт, який вивчає типізовану мовну особистість.
    Ключові слова: лінгвокультурологія, лінгвокультурний типаж, концепт, мовна особистість, Aussteiger.

    [Згорнути]
  8. Волошинович Наталія. Мовленнєва агресія в інтернет-комунікації. – C. 32–38.
    Розглянуто інтернет-комунікацію як процес взаємообміну інформацією між суб’єктами за допомогою вербальних та невербальних комунікативних систем, опосередкованих комп’ютерними засобами комунікації, які відкривають новий вимір у людському спілкуванні й дають можливість зберігати та швидко передавати великі обсяги інформації, використовувати аудіо- і відеоканали спілкування, а також спілкуватися в режимі on-line, тобто в безпосередньому лінійному контакті з респондентом. Виявлено деструктивні комунікативні наміри у формі мовленнєвої агресії в різних видах інтернет-спілкування. Проаналізовано прояви соціальної агресії у працях вітчизняних та зарубіжних дослідників. Виявлено та співставлено експресивні форми інтернет-взаємодії: тролінгу, флеймінгу, кіберпереслідування (кібербуллінгу) у соцмережах та на сайтах популярних видань. Запропоновано типологію найбільш поширених видів тролінгу, флеймінгу та кібербуллінгу. Визначено, що віртуальне спілкування з порушенням етики мережевої взаємодії використовується і у процесі спілкування між персоніфікованими учасниками, зацікавленими в більшій упізнаваності, публічності або епатажі, і в процесі анонімної взаємодії користувачів, яка здійснюється без можливості ідентифікації з реальним суб’єктом віртуального спілкування, щоб контролювати життя інших людей, маніпулювати настроями й поведінкою, задовольняти власні бажання.
    Ключові слова: мовленнєва агресія, інтернет-комунікація, тролінг, флеймінг, кібербуллінг.

    [Згорнути]
  9. Гуз Олена. Особливості іспанської мови в країнах Латинської Америки. – C. 39–44.
    Проаналізовано мовну ситуацію в країнах Латинської Америки. Розглянуто проблему становлення іспанської мови в латиноамериканському мовному ареалі, описано особливості функціонування мови на фонетичному, морфологічному, синтаксичному й лексичному рівнях. Простежено, що іспанська мова, насаджена в Латинську Америку завойовниками, еволюціонувала по-різному, залежно від регіону й впливу туземних мов. Встановлено, що іспанська мова Латинської Америки характеризується великою кількістю спільних ознак із мовою Іспанії; найбільше розбіжностей між піренейським і латиноамериканським варіантами спостережено на фонетичному й лексичному рівнях. Подано визначення поняття «національний варіант мови», якому властиві риси, котрі проявляються на різних мовних рівнях як наслідок впливу екстралінгвальних чинників (культурного, соціального, територіального, часового, субстратного тощо). Проведене дослідження підтверджує, що іспанська мова, попри свої національні варіанти, залишається на сьогодні єдиною мовою в ібероамериканській та світовій культурі.
    Ключові слова: іспанська мова, національний варіант, романські мови, мовні рівні, Латинська Америка, діалект, романські мови.

    [Згорнути]
  10. Гусак Людмила. Асоціативне засвоєння іншомовного навчального матеріалу молодшими школярами. – C. 44–51.
    Акцентовано увагу на особливостях асоціативного засвоєння іноземної мови молодшими школярами. Представлено технологію асоціативного навчання, яка безпосередньо впливає на ефективність вивчення іноземної мови молодшими школярами через створення смислових зв’язків, отримання нових оригінальних ідей, стимуляцію уяви, покращення запам’ятовування. Окреслено причини, що зумовлюють потребу в дослідженні цієї проблеми. Асоціативне навчання загалом зорієнтоване на сучасні інноваційні технології навчання, відповідає новим цілям і завданням навчання іноземних мов у початковій школі, віковим та індивідуальним особливостям молодших школярів, їх потребам, серед яких провідними є: потреба у грі, в русі, у зовнішніх враженнях, пізнавальна необхідність. У формуванні іншомовної компетенції молодших школярів на ранніх етапах їх навчальної діяльності важливим є організація навчального процесу на засадах асоціативної природи сприйняття, а також розуміння, запам’ятовування та відтворення навчальної інформації учнями.
    Ключові слова: навчання іноземних мов, молодші школярі, асоціативне навчання, образи, асоціативне засвоєння навчального матеріалу.

    [Згорнути]
  11. Дмитрасевич Ростислав. До питання про класифікацію англомовних термінів юридичної психології. – C. 51–56.
    Проаналізовано англомовну термінологію юридичної психології. Звернуто увагу на її становлення та розвиток. Актуальність досліджуваної тематики зумовлена застосуванням англомовної термінології юридичної психології у багатьох спеціальних сферах, зокрема в психології, юриспруденції, судовій експертизі, у сфері слідчих дій тощо. Важливою ознакою англомовної термінології юридичної психології є запозичення термінів із багатьох наук, деякі з них юридична психологія використовує як допоміжні, інші ж слугують базою для вирішення ключових проблем. Подано поділ англомовної термінології юридичної психології на групи за словотвірними принципами та лексико-семантичними ознаками. Представлено класифікацію вузькоспеціальних термінів юридичної психології. Встановлено семантичну модель юридичної психології, яка відображає лексико- семантичні категорії компонентів слова або словосполучення і тип семантичного зв’язку між ними. Визначено структуру термінів англомовної термінології юридичної психології, виокремлено їх складники.
    Ключові слова: англомовна термінологія, юридична психологія, термін, словотвір, класифікація, структура, модель.

    [Згорнути]
  12. Жолтаева Гульнар, Кылышпаева Мадина, Ханина Надежда. Когнитивный подход к формированию коммуникативной компетенции при обучении иностранному языку в неязыковом вузе. – C. 55–61.
    Обсуждается актуальность задачи формирования межкультурной коммуникативной компетентности – способности, позволяющей языковой личности выйти за пределы собственной культуры и приобрести качества медиатора культур, не утрачивая собственной культурной идентичности. При этом одной из центральных задач современного этапа изученности проблемы является создание концепции когнитивного подхода при формировании межкультурной коммуникативной компетенции и, в конечном итоге, компетентности. Одной из основ методологии формирования межкультурной коммуникативной компетенции является когнитивно-деятельностный подход, подразумевающий погружение студента в псевдореальную проблемную ситуацию, где осуществляется поиск решения с последующим анализом речевых и неречевых действий, а также умение графически изобразить и символически представить фрейм текста или дискурса стереотипной информации, представленной в сознании в виде динамической и статической ментальных моделей.
    Ключевые слова: межкультурная коммуникативная компетентность, когнитивный подход, языковая личность, интеграция, глобализация.

    [Згорнути]

  13. Жуйкова Маргарита. Словникові дефініції та принципи антропоцентризму. – C. 61–68.
    Свідомість людини сприймає та відбиває навколишній світ не рівномірно, а вибірково, що віддзеркалюється на результатах пізнання, втілених у мовній системі кожного лінгвокультурного колективу. Водночас на організацію мови, зокрема її семантичну підсистему, впливає універсальність перцептивної та когнітивної діяльностей людини незалежно від її расової, культурної чи іншої належності. Прояви антропоцентризму можна виявляти в різних аспектах функціонування мови та мовлення. У статті наголошено, що на діяльності лексикографів, які будують словникові дефініції, позначаються загальні принципи пізнання. На прикладі дефініцій конкретної лексики, зокрема назв тварин і рослин, взятих зі словників англійської, німецької, італійської, української, польської та російської мов, показано, що в тлумаченнях відбиваються найважливіші складники когнітивної діяльності, як-от: виокремлення об’єкта з континуума перцептивної інформації, його категоризація, виділення розрізнювальних ознак у межах субкатегорії, формування прототипу, а також зіставлення та порівняння об’єктів одного категоріального рівня.
    Ключові слова: антропоцентризм, словникова дефініція, диференційна ознака, прототип, категоризація, порівняння.

    [Згорнути]
  14. Зацний Юрій. Тенденції та процеси розвитку лексико-семантичної макросистеми сучасної англійської мови. – C. 68–74.
    Збагачення англійської мови новими за формою та змістом інноваціями відбувається шляхом словотвору. Окреслено специфіку лексико-семантичної макросистеми сучасної англійської мови. Розглянуто процеси, механізми й засоби творення англомовних лексичних інновацій. Зазначено, що значна частина вихідних елементів (кореневих основ, афіксів) у свій час була запозичена з інших мов. Ще кілька десятиліть тому перші позиції за активністю словоскладання посідали такі способи, як афіксація, а у ХХІ столітті на перший план виходить так звана телескопія (фрагментація), коли новотвори формуються через зрощення двох частин (фрагментів) слів, або одного повного слова і частини другого. Крім того, якщо йдеться про фрагменти наявних лексем, то вони, як правило, не збігаються з реальними морфемами. Одним із не менш продуктивних способів формування інновацій можна вважати «зворотню деривацію» (back derivation, back formation). Наведено низку прикладів, які детально ілюструють функціонування неологізмів у сучасній англійській мові.
    Ключові слова: неологізм, механізми та засоби творення англомовних лексичних інновацій, афіксація, телескопія, словоскладання

    [Згорнути]
  15. Khalilova Shahnoza. Formation of Intercultural Competence of Foreign Languages through the System of Higher Education. – C. 74–76.
    The current amplitude of globalization and the degree of constant interaction between people with different mentalities and from different cultures points up the importance of gaining experience in the area of intercultural competence. For teachers of foreign languages, developing competence in this field has become one of the main components of their activities. Theoretical reviews of research on this subject and summaries of the achievements of scientists suggest that for future foreign language teachers, the acquisition of experience leading to intercultural competence cannot be obtained using traditional approaches to the problems of their personalities. For the work of students and university teachers, this situation leads to a perpetual block in adapting to the progressive processes of international cultures, because it is not possible to learn a foreign language in a manner that is completely detached from the corresponding foreign culture, or which fails to identify the linkage of that culture with others. In the article the formation of intercultural competence of future teachers of foreign languages, reveals the main principles, objectives and concept of improving intercultural competence of students of pedagogical profile have also been analyzed.
    Key words: designing and rebuilding educational reality, creativity, emotional and value relationships, object- intercultural, social and intercultural competence, intercultural autokompetentsiya, moral and aesthetic standards of conduct.

    [Згорнути]
  16. Каліщук Діана. Лексичні маркери концептуальних стилів Б.Обами та Дж.Буша. – C. 77–82.
    Висвітлено основні проблеми теорії когнітивних стилів у вітчизняній та зарубіжній лінгвістиці, охарактеризовано відмінності у поняттях когнітивного та концептуального стилів. Концептуальний стиль розглядається як домінуючий спосіб концептуальної організації особистості, складний конструкт, який інкорпорує когнітивні стилі особистості, відбір мовних засобів, організацію мовлення. Охарактеризовано залежність між концептуальним та домінуючим стилями відносин у сім’ї, які мають стійкий вплив на когнітивні особливості індивіда. Встановлено, що концептуальні стилі різняться чисельними параметрами, як лінгвальними, так і соціальними, психологічними тощо. Описано лінгвальні критерії, які дають змогу розрізняти аналітичний та реляційний концептуальні стилі. Виявлено та проаналізовано лексичні маркери, які характеризують мовлення осіб, що володіють різними концептуальними стилями, такі як конкретність чи абстрактність мовлення, афективність, використання лінгвальних маркерів модальності тощо.
    Ключові слова: концептуальний стиль, аналітичний концептуальний стиль, реляційний концептуальний стиль, лексичні маркери.

    [Згорнути]
  17. Косович Ольга. Проникнення англіцизмів у вокабуляр французької мови(на матеріалі онлайнових медійних джерел). – C. 83–88.
    Вплив мас-медiа на розвиток мови сьогодні особливо відчутний. Новi лексичні одиницi, що проникли в мовлення через медiйнi канали, тривко закрiплюються в ньому та поповнюють словниковий запас носiїв мови. Тексти онлайнових видань не тільки вiддзеркалюють мовленнєву практику багатьох соціальних груп мовного колективу, але й почасти формують склад активного словника соцiуму, тиражують нові іншомовні запозичення та сприяють їхнiй адаптації в мовi. Особливості віртуального свiту особливо впливають на мову онлайнових  ЗМI. По-перше, завдяки демократизації мови в Iнтернетi спостерiгаються позитивнi процеси, якi мінімізують використання різного виду канцеляризмів та штампiв у журналістських публікаціях. По-друге, посилення розмовного стилю у викладi матерiалу провокує деяких журналістів на використання некоректних мовних засобів, якi виходять за рамки норми французької літературної мови. Суттєвий прошарок лексики франкомовних інтернет-видань становлять запозичення, i, головно, з англійської мови. Iнновацiйнi технологiї приводять до проникнення новомодних англiцизмiв у мовлення, де вони можуть достатньо довгий час функцiонувати, оформлюючись засобами французької мови.
    Ключові слова: розвиток мови, онлайновi (мережеві) мас-медіа, iнтернет-комунiкацiя, запозичення, англіцизм, інновація.

    [Згорнути]
  18. Котис Олена. Challenges of Teaching Academic Writing to Ukrainian ESL Students. – C. 88–93.
    Academic writing in English is one of the important tools that enable voices of Ukrainian scholars to be heard in the scientific world. Most of Ukrainian universities included this subject into their curricula. Students of the Foreign Philology Department at Lesia Ukrainka Eastern European National University study this subject during their MA course. Our article is based on the teaching experience gained in 2016. We singled out the most frequent challenges that Ukrainian instructors face when teaching academic writing to Ukrainian students. The main problems that occur are the following: students replicate the approaches they used at secondary school when writing compositions in case of writing academic essays, they sometimes fail to understand the purpose and type of an essay they are asked to write; inability to briefly and precisely describe visual information (charts, graphs and tables, etc.), inadequate use of synonyms and paraphrase, unsuccessful use of generalizations, making mistakes when writing summaries.
    Key words: academic style, English, writing, challenges, teaching methodology, Lesia Ukrainka Eastern European National University, Foreign Philology Department, paraphrase, generalization, synonyms, academic essays.

    [Згорнути]
  19. Макарук Лариса. Паралінгвальні засоби як композиційні складники сучасних англомовних мультимодальних текстів. – C. 88–93.
    Проаналізовано сучасні англомовні мультимодальні тексти з огляду на їхні формо- та змістонаповнювальні елементи. Дослідження проведено на основі запропонованої в попередніх розвідках автора типології невербальних графічних засобів, які було поділено на кілька окремих груп, тісно пов’язаних між собою. Йдеться про сегментацію тексту й інші графічні ефекти; шрифт і колір; непіктографічні та нефотографічні паратекстові елементи; іконічні елементи (зображення); інші невербальні засоби. На основі цієї класифікації утворено кілька найбільш поширених моделей сучасних англомовних мультимодальних текстів. Звернуто увагу на специфіку мономодальних текстів. Аналіз англомовних мультимодальних текстів свідчить, що під час їх продукування продуценти щонайменше використовують два модуси. Кількість варіантів сполучуваності різних модусів нефіксована і залежить від різних чинників. Одним із найтиповіших мультимодальних текстових утворень можна вважати комбінацію вербального тексту (з урахуванням специфіки шрифту та кольору як певних оболонок, за посередництвом яких їх формують і які виступають окремими модусами) та іншого принаймні одного додаткового модусу зображального характеру як, наприклад, світлина чи карикатура.
    Ключові слова: модус, мультимодальний текст, семіотичні ресурси, текстові моделі

    [Згорнути]
  20. Мамосюк Олена. Поліфонія як комунікативна ознака побудови художніх текстів письменників-новороманістів. – C. 98–104.
    Досліджено поліфонію як одну із комунікативних ознак формування когнітивно-наративних сценаріїв французьких новороманістських художніх текстів. Франкомовний художній дискурс періоду Нового роману розглянуто як світ великих діалогів, які охоплюють на рівних правах голос оповідача, персонажа, читача, іншого тексту, що дозволяє простежити поліфонію на всіх етапах сприйняття твору. Поліфонія притаманна новороманістському художньому наративу та простежується при дотекстовому й текстовому прочитанні, реалізується і на семантичному, і на синтаксичному рівнях. Сприйняття франкомовного художнього наративу як своєрідної системи голосів персонажів визначає не просто входження поліфонії до складу текстової тканини твору, а розгляд її як певного фундаменту, на якому вибудовується художній наратив. Поліфонічний роман використовує діалогічний спосіб мислення з його логікою дистанціювання, принципом аналогії, реляційними зв’язками, контрастами, амбівалентністю. Поліфонічна література, зокрема новороманістський художній дискурс, постає цілковито діалогічним, оскільки між усіма елементами романної структури існують протиставні діалогічні відношення.
    Ключові слова: новороманістський художній дискурс, поліфонія, відкритий текст, когнітивно-наративна сценографія, потік свідомості.

    [Згорнути]
  21. Мусійчук Тетяна. Комунікативна ситуація обурення. – C. 104–110.
    Розглянуто комунікативну ситуацію як форму організації комунікативного процесу, її структуру та компоненти. Описано співвідношення комунікативної ситуації, комунікативного акту й дискурсу. Доведено, що дискурс можна розглядати як комунікативну подію, ситуацію, що інтегрує текст з іншими її складниками, зокрема, екстралінгвальними, соціальними й референційними чинниками (обставинами, часом, простором комунікації), когнітивними й психологічними, які опосередковують взаємодію учасників спілкування, їхні мотиви, цілі та стратегії. Установлено, що семантичним центром комунікативної ситуації обурення виступає висловлення обурення. Автор висловлення обурення вважає себе наділеним морально-особистісними повноваженнями оцінювати об’єкт обурення і висловлювати свою точку зору. Його мета – виразити негативне, засуджуюче, критичне ставлення до дійсності в різноманітних її проявах (особа, явище, подія, факт тощо), в яких він вбачає несправедливість. У комунікативному ланцюгу висловлення обурення, які є реакцією на несправедливість, набувають характеристик респонсивної репліки, що вступає в опозитивні взаємозв’язки з реплікою-стимулом.
    Ключові слова: комунікативна ситуація, комунікативний акт, дискурс, обурення, комунікант.

    [Згорнути]
  22. Павлюк Анна, Рогач Оксана. Мотиваційні відмінності вивчення іноземних мов. – C. 111–115.
    Проаналізовані основні мотиваційні чинники, які впливають на процеси вивчення іноземних мов. Зважаючи на загальносвітові процеси глобалізації, тенденції до інтернаціоналізації бізнесової діяльності, наукових досліджень, одержання освітніх послуг, співробітництва в галузі культури і релігії, вивчення іноземної мови відіграє одну з ключових ролей у розвитку сучасного світу. Серед основних причин, що спонукають до вивчення іноземних мов, виділяють шкільну програму, прагнення особистого зростання і розвитку, інтеграцію в міжнародну спільноту, пізнання іншомовної культури, а також іноземна мова для особливих цілей (професійні, академічні, дослідницькі). Мотивація – одна з основних чинників успіху, тому учні/студенти, котрі прагнуть вивчити іноземну мову, вчитимуть її за будь-яких умов. Науковці називають її внутрішньою рушійною силою, завдяки якій студенти/учні досягають поставлених цілей – короткотривалих чи довготривалих. Довготривалі цілі пов’язані з бажанням, наприклад, здобути добру освіту, одержати кращу роботу, бути здатним спілкуватися з членами цільової іншомовної спільноти. Короткотривалі цілі можуть передбачати такі компоненти, як бажання скласти підсумковий іспит, завершити модуль чи тему. Мотивацію можна поділити на дві категорії: зовнішня, яка пов’язана з чинниками поза межами класу, та внутрішня – що відбувається в аудиторії. Зовнішню мотивацію класифікують на інтегративну (у тих випадках, коли студенти прагнуть інтегруватися в культурну спільноту цільової мови) та інструментальну (цільову мову використовують як інструмент для досягнення конкретної мети). Варто звернути увагу на те, що потужним чинником впливу на успіх студента/учня у вивченні іноземної мови є його попередній досвід вивчення мови, адже якщо він був позитивним, то це сприятиме досягненню ефективного результату. В цьому контексті релевантною є пропедевтична функція міжнародної мови есперанто, оволодіння якою як першої іноземної мови не тільки в рази підвищує результат вивчення нової іноземної мови, але й створює позитивне ставлення студентів/учнів до вивчення іноземної мови загалом.
    Ключові слова: мотивація, мотиваційні відмінності, іноземна мова, метод навчання, успіх.

    [Згорнути]
  23. Панченко Вікторія. Інноваційні технології навчання англійської мови студентів університету. – C. 115–120.
    Проблема оптимізації вивчення іноземної мови у вищих навчальних закладах шляхом застосування інноваційних технологій є надзвичайно актуальною і потребує нагального конструктивного вирішення. Розкрито зміст поняття інновації та інноваційної технології, подано їх характеристику та типи; проаналізовано найбільш продуктивні для вивчення англійської мови інноваційні технології; охарактеризовано інтерактивні методи навчання англійської мови студентів університету. Дослідження робить акцент на провідних компонентах змісту навчання англійської мови, на способах діяльності, тобто на навчанні різних видів мовленнєвої діяльності: говоріння, аудіювання, читання, письма. Наголошується, що інтерактивне навчання передбачає пізнання нового не від теорії до практики, а навпаки – від формування нового досвіду до його теоретичного осмислення через застосування, відійшовши від традиційної логіки навчального процесу. Узагальнено основні підходи до вирішення досліджуваної проблеми й окреслено шляхи її конструктивного вирішення.
    Ключові слова: інновація, педагогічна технологія, інноваційні технології, інтерактивні технології, інтерактивні методи навчання, навчання англійської мови студентів університету.

    [Згорнути]
  24. Пасик Людмила, Рись Лариса. Іменникові композити-метафори як особливий вид словоскладної номінації. – C. 120–128.
    Розглядається малодосліджений вид іменникового словоскладання німецької мови – іменникові композити-метафори, які утворюються внаслідок взаємодії процесів словоскладання та метафоричного перенесення. Запропоновано визначення іменникових композитів-метафор, відмежовано їх від інших видів іменникового словоскладання, встановлено їхні різновиди залежно від метафоризації першого або другого складників чи всього композита в цілому. Проаналізовано відношення між безпосередніми складниками іменникових композитів-метафор та позначуваним поняттям, а також способи вербалізації асоціативного зв’язку між мислимим об’єктом та об’єктом, використаним для порівняння, у номінативній структурі іменникових композитів. Описано основні морфологічні словотвірні моделі іменникових композитів-метафор німецької мови, особливості їхньої семантики, розглянуто реалізацію номінативної, когнітивної та прагматичних функцій композитів-метафор. Проаналізований вид іменникових композитів слугує детальнішій класифікації видів іменникового словоскладання німецької мови. Наведені приклади свідчать, що описані моделі словоскладання є продуктивними словотвірними процесами в сучасній німецькій мові.
    Ключові слова: іменниковий композит (ІК), іменниковий композит-метафора (ІКМ), перший безпосередній складник (ПБС), другий безпосередній складник (ДБС), метафора.

    [Згорнути]
  25. Розвод Еліна. Міфологічне та символічне значення концепту <em>SUN</em> як основна форма вираження соціокультурного буття американського етносу. – C. 128–134.
    Розглянуто низку підходів до визначення та вираження міфологічного та символічного значення концепту SUN і встановлення символічних рис міфологеми в мовній картині носіїв англійської мови. Кожній лінгвокультурній спільноті притаманні певні уявлення про світ, що існують у формі колективних узагальнень, що передаються із покоління в покоління у вигляді міфів, архетипів, символів, стереотипів поведінки тощо. Усі зазначені поняття співвідносяться з міфологічною картиною світу тими базовими уявленнями про світ, які є спільними для носіїв англійської мови і котрі слугують основою їхньої культурної ідентичності. Міф – це не якась окрема частина життя людини – ним пронизана кожна сфера людського життя, а найбільше – культура. Для символів характерна культурна пам’ять, що походить ще з тих часів, коли для людини первинною була міфологічна концептуалізація світу. Відповідно, такі міфологічні символи стають ключовими рисами кожної національної картини світу та представляють її глибинні витоки. На відміну від концепту в його традиційному розумінні, міфологічні концепти (міфологеми) репрезентують дещо розмиті знання, тобто нечіткі уявлення про навколишній світ. Міфологеми є також досить нестабільними: протягом свого існування вони можуть створюватись, трансформуватись, а іноді зникати, залежно від культурно-історичних умов та середовища, в якому вони існують. Міфологеми можуть належати культурі загалом та відображати загальну специфіку міфологічного мислення, яка збереглася в сучасному глобалізованому світі завдяки взаємовпливу культур і стереотипному відображенню ірреального у всіх народів.
    Ключові слова: міф, міфологема, символ, етнос, репрезентація, національна картина світу.

    [Згорнути]
  26. Sadova Halyna. Instant Actions in Modern English: Achievements vs Semelfactives. – C. 135–140.
    The article focuses on two aspectual classes of predicates: achievements and semelfactives. The approaches to their differentiation are quite controversial. In the history of linguistics semelfactives were treated either as a subclass of achievements or activities. The article argues that they constitute an independent aspectual class. The examples from the British national corpus illustrate and ground the observations made in the course of the analysis.
    Semelfactives and achievements are defined as telic, stageless events. The telicity of the achievement class lies in their ability to denote an event of change whereas the telicity of semelfactives is explained by their natural atomicity. Since the semelfactive verbs do not denote a change they can be summed into one singular iterative event (S-summing operation). The stages of this event are lexically accessible. This fact differentiates them from the class of activities.
    A semelfactive verb may denote both an action of single occurrence and a multiplicative action. Light verb constructions, due to the presence of a pronominal modifier, eliminate this ambiguity.
    An instant action can be expressed by accomplishments and even states depending on the context. The default aspectual class of a predicate changes under the influence of context: an aspectual coercion takes place.
    Key words: aspectuality, telicity, iteration, semelfactive, achievement, accomplishment, activity, state.

    [Згорнути]
  27. Семенюк Тетяна. Тактика включення іконічних засобів у реалізацію стратегії приверненння уваги в німецькомовній рекламі споживчих товарів. – C. 140–145.
    Комунікативний вплив на адресата – неодмінний складник рекламної комунікації – реалізується за допомогою стратегій і тактик. Стратегія привернення уваги, як одна з першочергових стратегій реклами, втілюється через залучення вербальних, невербальних і паравербальних засобів. Зацікавленість споживачів рекламою через використання невербальних засобів включає такі тактики: 1) включення іконічних засобів у семіотичний простір тексту; 2) введення піктограм й ідеограм в окремі структурно-композиційні складові реклами (заголовок, слоган, логотип і т. п.) та 3) залучення візуальних еквівалентів мовних тропів (метафор, метонімій, гіпербол і т. п.) Найефективнішими іконічним засобами привернення уваги в німецькомовних рекламних текстах споживчих товарів виступають фотографії потенційних споживачів (перш за все авторитетних осіб) та рекламованої продукції.
    Ключові слова: реклама, стратегія, тактика, стратегія привернення уваги, іконічні засоби, фотографії

    [Згорнути]
  28. Сірик Людмила. Російські поети-символісти в оцінці та перекладах українських неокласиків. – C. 146–153.
    Розглянуто причини зацікавлень неокласиків символістською поезією, а також літературно-критичну думку цих науковців щодо символізму та споріднених творчих процесів у російській та українській літературах. Згідно з науковими поглядами неокласиків, висока оцінка напряму вмотивована його досягненнями й значенням для розвитку української поезії. Імпонуючим чинником був високий художній рівень, символіка образів, новаторство й досконалість форми, етичний вимір антропологічної проблематики та гуманістичне спрямування поезії символістів. Аргументуючи досягнення російського символізму, неокласики як літературознавці та поети- перекладачі цілеспрямовано черпали з нього естетико-світоглядні, художньо-стильові та громадянські зразки. На основі творів чільних представників символізму Валерія Брюсова й Олександра Блока проаналізовано головні риси перекладацької стратегії неокласиків Павла Филиповича та Юрія Клена. Унаслідок аналізу з’ясовано, що їхнім перекладам властива адекватність відтворення першотворів, зокрема форми, символіки образів та ідейно- тематичного змісту. Переклади природно звучать для українського читача і презентують високий художній рівень творчості. Розглянутим поезіям притаманні ідеї громадянської та духовної свободи, класичний ідеал краси в суспільному й мистецькому вимірах, протест проти аморальності, утилітаризму і неволі.
    Ключові слова: російські символісти, українські неокласики, літературознавство, поезія, переклад, мистецька стратегія.

    [Згорнути]
  29. Smalko Liudmyla. English Children`s Literature: Modern Trends in Themes and Narrative Strategies. – C. 154–162.
    This research seeks to identify the main trends and themes in children’s literature, and determine how narrative devices and srategies are used in the modern literary works for children. In this paper, using analytical and synthetic methods of scientific investigation and the main principles from structural narratology, the specifics of children’s literature in the light of the genre classifications have been explored. These specifics are considered in terms of themes, motifs, genres and selection of literary characters. It has been found out that the subject of Children’s Literature is at the advantages of form, language and ways of presentation the artistic material. The author proves that contemporary children’s literature is characterized by facinating thematic richness and a great variety of layers. Texts peculiarities of the composition and narrative of literary works aimed at children show their simplicity and the dominance of the actions and characters in action. The emphasis is laid on the novelty of themes, such as violence, bulling, war, alienation, and the narrative techniques seeking to entertain children and educate them about the fundamentals of life, arouse their interest to reading.
    Key words: children’s literature, genre, naratology, narrative strategy, fantasy, fiction, mashup literature, fractured tales, themes.

    [Згорнути]
  30. Смольницька Ольга. Переклад концептів світської лірика вибраних державних діячок Європи (X-XVI ст)(на матеріалі англо- і ґельськомовної поезії) . – C. 162–172.
    У контекстуальному зрізі проаналізовано мотиви і символи, спільні для світської лірики державних діячок переважно Англії та Ірландії (Х–ХVI ст.). Здійснено поетологічний, мікроконтекстуальний, перекладознавчий, культурологічний аналіз. Уперше українською мовою перекладені вибрані поезії Єлизавети І Тюдор, ірландських авторок-аристократок, розглянуто анонімний жіночий фольклор Шотландії. Зіставлено засади лірики Єлизавети Англійської і Марії Стюарт. Для виокремлення культурної тяглості порівняно лірику останньої поетеси з творчістю шотландських авторок на прикладному матеріалі жіночих пісень. З метою компаративного аналізу досліджено проблеми гендерної рівності та ставлення до шлюбу на прикладі Жінки з Бату («Кентерберійські оповідки» Чосера) як показової героїні свого часу, лідера й талановитої оповідачки і зіставлено з лірикою королев Ірландії (Ґормлайт) і Шотландії (Марії Стюарт). Наведено контекст ірландських скел, де героїні мають поетичний хист і право на самовираження. Стаття має теоретичний і практичний характер.
    Ключові слова: переклад, поетеса, жінка-лідер, Єлизавета Англійська, Марія Стюарт, Ґормлайт.

    [Згорнути]
  31. Станіслав Ольга. Синтаксична когезія як відображення культурної парадигми епохи (на матеріалі "потоку свідомості" М.Пруста). – C. 172–177.
    Дослідження пропонує власний погляд на проблему синтаксичної когезійної зв’язності висловлення, тексту в сучасній французькій мові. На матеріалі фрагментів роману М. Пруста «У пошуках утраченого часу» доведено, що синтаксис потоку свідомості з його асоціативністю, хаотичністю, мисленнєвими стрибками, пограничною суб’єктивністю, розчленуванням синтаксичних структур та їх об’єднанням у суцільний «потік» водночас характеризується своєрідною когезійною зв’язністю. Спостережено, що у структурі потоку свідомості синтаксичні структури повсякчас оновлюються, набувають нових значень та форм вираження. Встановлено, що в потоці свідомості не експліцитні засоби та не імпліцитні способи когезії, що корелюють формально з частинами висловлення, відіграють ключову роль при зв’язуванні речень у цілісну структуру. Результати проведеної розвідки ствердили, що вирішальними при когезійному зв’язуванні речень у потоці свідомості є асоціативні системи образів. Обґрунтовано, що у французькій літературі «потоку свідомості» когезія перебуває на новому етапі динамічного розвитку. Аналіз матеріалу засвідчує, що синтаксична когезія в літературі модернізму (потоку свідомості зокрема) співвідноситься з такими принципами культурної парадигми, як інтуїція, алогізм, суб’єктивізм, асоціативність тощо.
    Ключові слова: внутрішнє мовлення, потік свідомості, синтаксична когезія, образність, асоціативність, інтуїція.

    [Згорнути]

  32. Хірочинська Ольга. Фонетичні особливості сучасної французької мови. – C. 178–183.
    Розглянуто тенденції звукового складу мови на основі дослідження наголосу й інтонації територіальних і соціальних діалектів та функціональних різновидів мови. Проаналізовано роботи, присвячені вивченню діалектних особливостей інтонації. Узагальнено теоретичні відомості про звуковий склад мови та інтонацію, які були обговорені у спеціальній французькій науковій літературі. Bизначено зміни фонетичної норми сучасної французької мови, особливості інтонації діалекту в межах певного реєстру мови й окремих соціальних груп. Простежено функціональні зміни інтонації. Пояснено зв’язок наголосу з інтонаційними особливостями певного територіального діалекту. Звернено увагу на ритм, розподіл наголосів, темп і варіації довготи, на залежність ритмічних груп від семантичної та синтаксичної сполучуваності частин фрази, типу мовлення, ступеня підготовленості й відпрацьованості тексту екстралінгвістичної ситуації, ступеня емоційного забарвлення висловлювання. Досліджено залежність довжини ритмічної групи від типу мовлення, вплив пауз на темп мовлення. Проведено аналіз спонтанного діалогу в різних мовних реєстрах.
    Ключові слова: інтонація, наголос, мовлення, мелодика, ритм, вимова, мелодична інтерференція, соціолект.

    [Згорнути]
  33. Чернецька Надія. Жаргонна метафоризація як засіб реалізації творчого потенціалу мовлення в студенстькому іспаномовному середовищі. – C. 183-189.
    Представлено метафоричні висловлювання, які є своєрідним способом познайомитися з іспанцями, а саме з таким прошарком суспільства, як іспанське студентство, з їхньою культурою та культурою Іспанії в цілому. Це цікаво та захопливо не лише для вчених, що досліджують особливості вживання метафори в мовленні іспанського суспільства, але й для кожного, хто вивчає іспанську мову або кому вона до вподоби. Висвітлено особливості формування і розвитку соціальних діалектів в іспаномовному середовищі та мовної культури загалом. Надається теоретичне обґрунтування палітри еквівалентних термінів для позначення лексичного репертуару молодіжних груп у вітчизняній та зарубіжній соціолінгвістиці. Звернуто увагу на витоки проблеми. Окреслено актуальність дослідження сучасного стану студентського жаргону та його складників. Визначено предмет, об’єкт, мету й завдання дослідження. Розглянуто такі різновиди соціолекту, як арго і жаргон. Обґрунтовано специфічність їх уживання в мовленні та їх спільна властивість. Розкрито зміст термінів «арго»,
    «жаргон» та «сленг». Виявлено сутність метафори як середовища ненормативного мовлення та досліджено базову модель жаргонної метафоризації, яка полягає в поєднанні неможливого. На матеріалі приказок та прислів’їв, зібраних Г. Кореасом, у дослідженні розглянуто, як з допомогою метафори уявляється мовлення у студентському середовищі в збірнику Хосе Санчеса Пасо. Наведено приклади метафоричних висловлювань в іспанській мові, що пов’язані зі студентським мовним середовищем. Визначено сфери вживання та функції студентських арготизмів та запозичень. Наведено приклади апокоп та запозичень в іспанській мові. Описано особливості історичного розвитку мови студентської молоді; розглянуто основні види жаргону; визначено статус соціальних діалектів.
    Ключові слова: соціолект, жаргон, арготизм, сленг, метафора, жаргонна метафоризація, іспаномовне середовище.

    [Згорнути]

Бібліографія

  1. Авдєєнко Т. Лінгвокультурологічні особливості англійських мовних реалій / Т. Авдєєнко // Актуальні питання іноземної філології. – 2014. – № 1. – С. 5-9
  2. Andriyevska V. L’image de la Societe de Consommation Dans les Romans de F. Beigbeder: L’aspect Linguistique et Cognitif / V. Andriyevska // Актуальні питання іноземної філології. – 2014. – № 1. – С. 9-13
  3. Басюк Л. Стратегії і тактики Спікера як адресанта й адресата в дискурсі дебатів у парламенті Великобританії та Конгресі США / Л. Басюк // Актуальні питання іноземної філології. – 2014. – № 1. – С. 13-18
  4. Бєлих О. Консолідація засобів будови німецьких речень епохи пізнього Середньовіччя / О. Бєлих // Актуальні питання іноземної філології. – 2014. – № 1. – С. 18-23
  5. Belyakov O. Stream-of-Consciousness of W. Faulkner’s “The Sound and the Fury”: Modifying the Narrative Convention / O. Belyakov // Актуальні питання іноземної філології. – 2014. – № 1. – С. 23-29
  6. Biskub Iryna Diagnostical Categorization in Software Discourse / Iryna Biskub // Актуальні питання іноземної філології. – 2014. – № 1. – С. 29-33
  7. Bulatetska L. From Communicative Strategies to Pragmatic Motivations / L. Bulatetska // Актуальні питання іноземної філології. – 2014. – № 1. – С. 33-38
  8. Василенко О. Біологічні терміни в англомовних науково-популярних статтях дитячого стилю: лексичні, структурні, семантичні параметри(на матеріалі журналу “National Geographic Kids”) / О. Василенко, С. Шелудченко // Актуальні питання іноземної філології. – 2014. – № 1. – С. 38-44
  9. Voloshynovych N. Structural and Semantic Peculiarities of Phraseological Units Containing the Somatic Component “Hand” / N. Voloshynovych, A. Trotsiuk // Актуальні питання іноземної філології. – 2014. – № 1. – С. 44-50
  10. Галапчук-Тарнавська О. Вікова диференціація стратегій і тактик сімейного дискурсу (на матеріалі сучасної англійської мови) / О. Галапчук-Тарнавська // Актуальні питання іноземної філології. – 2014. – № 1. – С. 50-55
  11. Halytska O. Methodische Moglichkeiten des Einsatzes von Audiopodcast im Daf-Unterricht / O. Halytska // Актуальні питання іноземної філології. – 2014. – № 1. – С. 55-59
  12. Гончарук С. Когнітивні особливості англійських дієслів-синонімів / С. Гончарук, Н. Єфремова // Актуальні питання іноземної філології. – 2014. – № 1. – С. 59-63
  13. Грибок О. Стереотипні теми німецькомовного побутового дискурсу / О. Грибок, С. Застровська // Актуальні питання іноземної філології. – 2014. – № 1. – С. 63-68
  14. Данилюк Н. Можливості використання лінгвокраїнознавчих словників для вивчення іноземних мов / Н. Данилюк // Актуальні питання іноземної філології. – 2014. – № 1. – С. 68-74
  15. Kalynovska I. Lexico-Semantic Group STABILITY of Modern English Nouns / I. Kalynovska // Актуальні питання іноземної філології. – 2014. – № 1. – С. 74-79
  16. Khaidemeier V. Die Typologie der Genres (Funktional-Stilistisch Betrachtet) / V. Khaidemeier // Актуальні питання іноземної філології. – 2014. – № 1. – С. 79-83
  17. Kozak S. Frames that Describe People in Fictional Discourse / S. Kozak // Актуальні питання іноземної філології. – 2014. – № 1. – С. 83-87
  18. Kyrychuk L. Self Presentation as Subjective Stancetaking in Celebrity Interview Show / L. Kyrychuk // Актуальні питання іноземної філології. – 2014. – № 1. – С. 87-92
  19. Лисецька Н. Мовне вираження антивоєнного художнього дискурсу / Н. Лисецька // Актуальні питання іноземної філології. – 2014. – № 1. – С. 92-96
  20. Макарук Л. Диференційні ознаки сучасної англомовної реклами / Л. Макарук // Актуальні питання іноземної філології. – 2014. – № 1. – С. 96-102
  21. Мельник О. До питання про комунікативну поведінку егоїста/ О. Мельник // Актуальні питання іноземної філології. – 2014. – № 1. – С. 102-106
  22. Ніжегородцева-Кириченко Л. Вербализованный эквивалент концепта “познание” / Л. Ніжегородцева-Кириченко // Актуальні питання іноземної філології. – 2014. – № 1. – С. 106-113
  23. Novak G. Wenderoman als eine Literarische Gattung / G. Novak // Актуальні питання іноземної філології. – 2014. – № 1. – С. 113-117
  24. Pavliuk A. Values and Beliefs in the System of a National Culture / A. Pavliuk, O. Rohach // Актуальні питання іноземної філології. – 2014. – № 1. – С. 117-122
  25. Передон Н. Імпліцитний складник комунікації в процесі деескалації конфлікту / Н. Передон // Актуальні питання іноземної філології. – 2014. – № 1. – С. 122-127
  26. Рись Л. Особливі випадки іменникового словоскладання в сучасній німецькій мові / Л. Рись // Актуальні питання іноземної філології. – 2014. – № 1. – С. 127-133
  27. Semenyuk T. Semantische Text-Bild-Beziehungen bei der Gestaltung von Werbeanzeigen / T. Semenyuk // Актуальні питання іноземної філології. – 2014. – № 1. – С. 133-138
  28. Хайчевська Т. Прояви експресивності пунктуаційних знаків у художньому тексті(на матеріалі сучасної французької літератури) / Т. Хайчевська // Актуальні питання іноземної філології. – 2014. – № 1. – С. 138-144
  29. Цісар А. Конфігураційні можливості концепту BERUFSWAHL у сучасному німецькомовному рекламному дискурсії / А. Цісар // Актуальні питання іноземної філології. – 2014. – № 1. – С. 144-148
  30. Чарікова І. Вплив прагматичних змінних і соціального статусу на актуалізацію інтонаційної моделі англійських висловлень-подяк / І. Чарікова // Актуальні питання іноземної філології. – 2014. – № 1. – С. 148

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>